«Звичай», «Аналогія» та реєстр судових рішень

Стаття 7. Цивільного кодексу України  «Звичай»
  •  Цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту.
Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.
Звичай може бути зафіксований у відповідному документі.
  •  Звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства у цивільних відносинах не застосовується.
 
За консультацією доцента кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Київського національного економічного університету О.Гайдуліна, надрукованою на сторінках восьмого номеру журналу «Транспорт і логістика» (2006):
«Стародавні римські юриспруденти навчали, що  звичай предків (mores maiorum) або звичаєва практика (usus) не поступаються закону (lex) своєю юридичною силою, оскільки не має значення, чи проголосив народ свою волю шляхом голосування, чи шляхом справ і діянь (Юліан).
            Згідно із сучасними законами Німеччинизвичай (Gewohnheit) за своєю юридичною силою прирівнюється до закону і відповідно до цього визнається джерелом права. Якщо звичай діє на всій території країни, то він принципово може відмінити закон. Особливість застосування звичаю полягає в тому, що немецький суддя не зобов’язаний знати сам звичай, тому обов’язок доказу його існування покладається на того, хто до цього звичаю апелює.
            За сучасним цивільним законодавством Франціїзвичай (usage) може доповнювати  закон, якщо в законі є посилання на звичаєві норми (ст.1135,1150 французького Цивільного кодексу). Комерсантам, які практикують укладання договорів на перевезення з французбкими партнерами, необхідно знати, що судова практика в цій країні допустила видачу двох екземплярів коносаменту замість чотирьох із посиланням на звичай всупереч ст.282 французького Торговельного кодексу.
            В Англії звичаєві норми формально можуть встановлювати правила, відмінні від положень закону (статутів) і судових прецедентів. Але на практиці звичай (custom) посідає другорядну роль в англійському контрактному праві. Обумовлено це тим, що англійська доктрина визнає головною підставою для застосування звичаю його «стародавність». Межею «незапамятних часів» відповідно до чинного Закону 1265 року є 1189 рік. Якщо буде доведено, що певний звичай іще не міг існувати в цей рік або раніше, то він буде визнаний як юридично необов’язковий.»
 
            Стаття 8. Цивільного кодексу України «Аналогія»
  •  Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
  •  У разі неможливості  використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
 
Розглядаючи питання «аналогії» варто зважити на:
  • Закон України «Про доступ до судових рішень» №3262 від 22 грудня 2005 року;
  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень» №740 від 25.05.2006року.