Немного о рынках земли в Украине и в Польше…

 
Узуфрукт(usufruct) -  право пользования чужой собственностью и доходами от нее без причинения ущерба …
 
«Польский рынок недвижимости» за публікацією у Всеукраїнському  інформа-ційному бюлетені «Янус нерухомість» №1, 2007рік, стор.18-19
(Анджей Токай, управляющий партнёр юридической фирмы «Магнуссон» (Варшава):
 
Украинский рынок недвижимости
(лето, 2007)
«Любому физическому и юридическому лицу, а также лицам, не имеющим статуса последнего, но обладающим правоспо-собностью (например, зарегистриро-ванному товариществу и пр.), в Польше  предоставлено право собственности на недвижимость. Существуют ограничения для иностранных граждан и обществ. Однако, с момента вступления Польши в Европейский Союз предприниматели из Европейской экономической зоны могут свободно приобретать недвижимость в Польше, за исключением определённых типов недвижимости, запрещённых к приобретению и упомянутых в договоре о вступлении (сельскохозяйственные угодья, леса и загородные дома для отдыха). Предприниматели из стран, не входящих в Европейскую экономическую зону, могут приобретать недвижи-мость только на основании раз-решения Министерства внут-ренних дел и администрации Поль-ши.
            Указанные правовые нормы применяются  также и к долгосрочному праву вечного (долговременного) пользо-вания (постоянного узуфрукта), пред-ставляющему собой ограниченное право собственности на недвижимость, которое по своему значению очень близко к праву полной собственности. Законодательство Польши признаёт следующие вещные права на недвижимость:
  • право собственности,
  • долгосрочное право узуфрукта (право вечного, или долговре-менного, пользования),
  • узуфрукт,
  • сервитут,
право кооперативной собственности на недвижимость и ипотеку.
Статья 3. Земельного Кодекса Украины:
«Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами».
Статья 5. Земельного Кодекса Украины:
«Земельне законодавство базується на таких принципах:
а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, при-родного ресурсу і основного засобу ви-робництва;
б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави;
в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом;
г) забезпечення раціонального використання та охорони земель;
r) забезпечення гарантій прав на землю;
д) пріоритету вимог екологічної безпеки».
Статья 22. Земельного Кодекса Украины:
«2. До земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господ-дарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо)...
4. Землі сільськогосподарського призначення  не можуть передава-тись у власність іноземним гро-мадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.»
Статья 41. Земельного Кодекса Украины:
«1. Житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
2. Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.»
Статья 42. Земельного Кодекса Украины:
«1. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
2. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна  ділянка може передаватись безоплатно у власність або надаватись у користування об’єднанню власників.
3. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багато-квартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
4. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багато-квартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.
(!!! нет ограничений в отношении нерезидентов – физических или юридических лиц)
 
Статья 45. Земельного Кодекса Украины:
«1. Землі природо-заповідного фонду мо-жуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
2. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.
(!!! нет ограничений в отношении нерезидентов – физических или юридических лиц)
Статья 46. Земельного Кодекса Украины:
«1. До земель іншого природоохоронного призначенняналежать земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність.
2. Межі земель іншого природоохоронного призначення закріплюються на місцевості межовими або інформаційними знаками.
3. Порядок використання земель іншого природоохоронного призначення визна-чається законом.
(!!! нет ограничений в отношении нерезидентов – физических или юридических лиц)
Статья 49. Земельного Кодекса Украины:
«1. Землі оздоровчого призначення можуть перебувати у державній, кому-нальній та приватній власності.
2. Порядок використання земель оздоровчого призначення визначається законом».
(!!! нет ограничений в отношении нерезидентов – физических или юридических лиц)
Статья 52. Земельного Кодекса Украины:
«1. Землі  рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
2. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.
3. Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом.»
(!!! нет ограничений в отношении нерезидентов – физических или юридических лиц)
Статья 54. Земельного Кодекса Украины:
«1. Землі історико-культурного призна-чення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
2. Навколо історико-культурних заповід-ників, меморіальних парків, давніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів встановлюються охоронні зони з забороною діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання цих земель.
3. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.»
(!!! нет ограничений в отношении нерезидентов – физических или юридических лиц)
Статья 56. Земельного Кодекса Украины:
«1.Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, кому-нальній та приватній власності.
2. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самовряду-вання та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.
3. Громадяни і юридичні особи в уста-новленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення. .»
(!!! нет ограничений в отношении нерезидентов – физических или юридических лиц)
Статья 59. Земельного Кодекса Украины:
«1. Землі водного фонду можуть пере-бувати у державній, комунальній та приватній власності.
2. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.
3. Державним водогосподарським організаціям за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування землі водного фонду для догляду за водними об’єктами, прибережними захисними смугами, сму-гами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами тощо.
4. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, науково-дослідних робіт тощо.
5. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.»
(!!! нет ограничений в отношении нерезидентов – физических или юридических лиц)
Статья 60. Земельного Кодекса Украины:
«1. Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
2. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
а) для малих річок, струмків і поточків, а також ставків площею менш як 3 гектари – 25 метрів;
б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари – 50 метрів;
в) для великих річок, водосховищ на них та озер – 100 метрів.
При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
3. Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів – з урахуванням містобудівної документації».
(!!! нет ограничений в отношении нерезидентов – физических или юридических лиц)
Статья 66. Земельного Кодекса Украины:
«1. До земель промисловості належать землі, надані для розміщення та екс-плуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд про-мислових, гірничорудобувних, транс-портних та інших підприємств, їх під’їзних шляхів, інженерних мереж, адміністратив-но-побутових будівель, інших споруд.
2. Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
3. Розміри земельних ділянок, що на-даються для зазначених цілей, визна-чаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.
4. Надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в уста-новленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим проектом рекультивації на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.»
(!!! нет ограничений в отношении нерезидентов – физических или юридических лиц)
 
Право собственности, право вечного, или долговременного, пользования (узу-фрукт) и  кооперативное право на нед-вижимость можно передавать или уступать. Ипотеку можно передавать/уступать вместе с долгом, обеспеченным ипотечным залогом. Здания, строения и сооружения входят в состав земельного участка, при условии что они являются его неотъемлемой частью. На эти объекты распространяются условия правового режима участка.
 
Порядок приобретения/установления права собственности
При заключении сделки между частными лицами нотариус обычно составляет договор купли-продажи, а при оформлении деловых отношений он только удостоверяет проект, составленный и согласованный сторонами. Но в любом случае за  действительность договора отвечает только нотариус. Передача имущества и регистрация нового собственника не зависит от того, оплачено ли приобретение (передача права собственности на недвижимость не может быть чем-либо обусловлена).
Каждый договор (или заявление) об установлении или передаче вещного права на недвижимость для его действительности должен быть заверен нотариальным актом.
Due diligence
В принципе, достаточной является поверка титула продавца в Земельном и ипотечном реестре при условии, что  покупатель действует добросовестно и что никакие иные обстоятельства не наносят вреда общественным интересам при регистрации. При наличии таких обстоятельств следует произвести тщательную проверку, которая должна охватывать последовательность титулов за предшествующие 30 лет, поскольку именно в пределах этого срока допускается получение права обратного (реверсивного) обладания в случае недобросовестного владения. На добросовестного покупателя переходят только те обязательства, которые закреплены в Земельном и ипотечном реестре, при условии что не выявлены обстоятельства, наносящие  ущерб добросовестности при регистрации.
Если существует зарегистрированные обязательства, которые покупатель не желает принимать на себя, их следует рассмотреть до акта приобретения. Что касается ипотеки, часть цены (соответствующая размеру долга, обеспеченного ипотекой) может быть уплачена непосредственно бенефициарию за отказ от этого права. Заявление бенефециария об отказе должно быть  оформлено в письменном виде, а подписи заверены нотариусом.
 
Сроки, подразумеваемые законодательством
Гражданский кодекс и ряд других законов Польши устанавливают правовой режим для некоторых договоров, включая договор купли-продажи. В соответствии с требованиям правовой гарантии продавец отвечает за физические и юридические недостатки объекта сделки, обнаружение которых может повлечь изменение цены, необходимость исправления недостатков, а также аннулирование договора купли-продажи. Срок действия правовой гарантии составляет три года для зданий и один год для иных объектов. Покупатель обязан уведомить продавца о недостатках в течение одного месяца с момента их обнаружения (либо немедленно при совершении сделки), в противном случае он теряет право на предъявление претензии по данному основанию. 

 

Владение недвижимостью

Недвижимость обычно находиться у одной из следующих категорий лиц:
  • собственник – лицо, обладающее безусловным правом собственности на имущество; это право может возникать, в том числе, и вследствие установления права полной собственности или права вечного пользования (узуфрукта), поскольку при этом право собственности на здания, расположенные на переданном в пользовании участке, принадлежат обладателю вечного пользования/ узуфрукта;
  • арендатор – лицо, обладающее право аренды имущества или ее части. При условии установки последовательности прав возможно заключение любого числа договоров аренды на одно и тоже имущество. В Польше признаны два вида договора аренды – краткосрочный и долгосрочный;
  • узуфруктарий – лицо, обладающее правом пользования имуществом и получения с него дохода. Сфера действия права узуфрукта может быть ограничена исключением из него права на определённый доход от имущества. Это право является передаваемым правом, которое перестаёт действовать в случае неиспользования в течении 10 лет.
 
В соответствии с гражданским законодательством Польши владелец недвижимости, не являющийся её собственником, становиться таковым, если он был независимым владельцем этой недвижимости на протяжении 20лет и приобрёл право добросовестным путём. При недобросовестном приобретении права владения право собственности возникает через  30 лет.
 
Статья 78. Земельного Кодекса Украины:
«1. Право власності на землю– це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
2. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
3. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
4. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються.
 
Статья 81. Земельного Кодекса Украины:
1. Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;
г) прийняття спадщини;
ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
2. Іноземні громадяни та особи без громадянстваможуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
3. Іноземні громадяни та особи без громадянстваможуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;
в) прийняття спадщини.
4. Землі сільськогосподарського приз-начення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
 
Статья 82. Земельного Кодекса Украины:
 
1. Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду;
в) прийняття спадщини;
г) виникнення інших підстав, передбачених законом.
2. Іноземні юридичні особиможуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського приз-начення:
а) у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;
б) за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.
3. Спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у випадках, визначених частинами першою та другою цієї статті, та в порядку, встановленому цим Кодексом для іноземних юридичних осіб.
4. Землі сільськогосподарського призна-чення, отримані в спадщину іноземними юридичними особами, підлягають від-чуженню протягом одного року.”
 
Статья 102. Земельного Кодекса Украины:
“1. Право користування чужою земельною ділянкою для сільсько-господарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.
Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може виникати також на підставі заповіту.
2. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть відчужуватися або передаватися в порядку спадкування.
 
3. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.
 
4. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються в разі:
1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;
2) спливу строку, на який було надано право користування;
3) викупу земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю в разі користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб;
4) невикористання земельної ділянки для забудови в разі користування чужою земельною ділянкою для забудови протягом трьох років.
5. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть бути припинені за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.”
Право вечного/долговременного пользования
 (долгосрочное право узуфрукта)
Право вечного/долговременного пользо-вания очень близко к праву собственности. Однако оно применяется только в отношении государственных и муни-ципальных земель. Право долговременного пользования (узуфрукта) может пере-даваться по наследству, уступаться третьим лицам и быть предметом обязательств (ипотечных, сервитутных и др.). Обладатель права долгосрочного пользования (узуфрукта) является владельцем зданий и иных сооружений, построенных на данном участке земли.
Основное различие между правом вечного пользования (долгосрочным правом узуфрукта) и правом собственности заключается в  том, что первое всегда ограничено временными рамками. Оно устанавливается на срок не менее 40 и не более 99 лет. Однако  срок действия этого права может быть продлён.
Владелец права долгосрочного пользования обязан вносить плату за землю. Его обладатель должен уплатить первоначальный взнос в размере не менее 15 и не более 25% рыночной стоимости полученного земельного участка, затем вносить ежегодную плату в размере от 1  до 3% рыночной стоимости участка.
По истечении срока договора о передаче земельного участка в вечное/долговременное пользование обладатель теряет своё право, и земля (вместе со зданиями и иными строениями и сооружениями) переходит к её собственнику. Однако, последний обязан возместить обладателю права вечного пользования установленную на настоящий момент рыночную стоимость объектов недвижимости, построенных на находившейся в пользовании земле, в соответствии с законом.
 
Права вечного/долговременного пользования
 (долгосрочного  права узуфрукта)
 
нет в Земельном кодексе Украины
Обременения и льготы, распространяющиеся на недвижимость
 
Широкий/экстенсивный узуфрукт даёт своему обладателю право пользования и получения дохода от имущества на основании договора о праве узуфрукта. Этот договор предоставляет обладателю права узуфрукта права полного хозяйственного и экономического исполь-зования имущества. Узуфрукт не может быть объектом передачи/уступки третьему лицу (за исключением случаев использования узуфрукта на условиях таймшера), что является существенным недостатком этого права. Срок действия узуфрукта может продлеваться неограниченное количество раз. Это право редко используется в коммерческой деятельности.
 
 
 
Широкого/экстенсивного узуфрукта
нет в Земельном кодексе Украины
Сервитуты (ограниченное пользование)
Законодательство Польши признаёт два типа сервитута – земельный и личный. Земельный сервитут устанавливается в пользу владельца (обладателя права вечного пользования, или узуфруктария) земли. Личный сервитут устанавливается в пользу определённого физического лица. Первый передаётся/уступается  вместе с имущес-твом, а второй не подлежит переда-че/уступке.
К целям сервитута относятся:
1) передача владельцу/держателю участка различных прав (таких, как использование  в определённых пределах сервитутного имущества, например, дороги) либо
2) предъявление к владельцу/держателю сервитутного имущества требования не осуществлять некоторых своих прав по отношению к этому имуществу (например, не производить застройку на расстоянии ближе определённого количества метров от границы участка).
 
Статья 98. Земельного Кодекса Украины:
“1. Право земельного сервітуту- це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
2. Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.
3. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.
4. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.” 
 
Статья 99. Земельного Кодекса Украины:
“Власники або землекористувачі зе-мельних ділянок можуть вимагати вста-новлення таких земельних сервітутів:
а) право проходу та проїзду на велосипеді;
б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;
в) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;
г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;
ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;
д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;
е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;
є) право прогону худоби по наявному шляху;
 
ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;
з) інші земельні сервітути.”
 
Статья 100. Земельного Кодекса Украины:
“1. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
2. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.
Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.”
 
Статья 101. Земельного Кодекса Украины:
“1. Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи.
2. Земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам.
3. Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.
4. Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.”
 
Р. S.
После изменений в мае 2007 года содержания статьи 120 Земельного Кодекса собственники зданий могут обрадоваться узаконенному праву собственности на землю, на которой стоит здание. Вопросы только к Укрзему ("Каков порядок получения  свидетельства о праве собственности на землю с июня 2007г.?") и к налоговой ("Налог на землю собственник здания должен платить как арендатор или как собственник?")